Соловій Роман Павлович (4-й ректор ЛБС)

 

	Соловій Роман Павлович, 1974 року народження. Походить з невеликого містечка неподалік від Львова із християнської сім’ї, яка в часи Радянського режиму переносили утиски через свої релігійні переконання.

 

Після того, як він навернувся до Бога у 1989 році поступив на історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, який успішно завершив. Там же у аспірантурі філософського факультету здобуває ступінь кандидата історичних наук. Окрім того здобуває вищу богословську освіту, та отримує докторську ступінь християнського служіння (D.Min) у Vision International Christian University.

Автор одинадцяти наукових публікацій. Серед яких:  Iсторично-богословський контекст виникнення П`ятидесятництва: Рух святостi  та Богословие Появляющейся церкви: Постмодернистская эпистемология и интерпретация Писания; Коло наукових інтересів – історія християнства в античності і сучасне протестантське богослов'я. Віднедавна з осені 2011 р. Соловій Р. П. також став головою спілки християн-науковців ЦХВЄУ.

Отримуючи освіту та здобуваючи наукові звання Роман Павлович також займає активну позицію у житті Першої львівської церкві ХВЄ «Віфанія» де служить спершу молодіжим керівником, пізніше вчителем, а згодом стає одним з пресвітерів церкви. Також останні 5 років Роман Павлович постійно бере участь та проповідує та веде різного програми на місцевих радіостанціях.

Соловій Р. П. одружений, разом із дружиною Оленою виховує двох дітей Софію та Назара.

З 1999 р. починається  співпраця Романа Павловича з Львівською Богословською  Семінарією, де він спочатку працює викладачем, з 2001 р. – академічним деканом, а з 2004 р. – ректором.  За час керівництва Романом Павловичем ЛБС перетворилося із регіональної біблійної школи у міжнародну семінарію в якій всього навчається понад 600 студентів, із структурою та філіями у 10 областях України та в Росії, Іспанії та США. Також завдяки активній співпраці Соловія Р. П. із Євро-Азійською Акредитаційною Асоціацією у квітні 2008 р. ЛБС отримала статус повної акредитації від Є-ААА для бакалаврських програм (стаціонар, очно-заочно). Весною 2012 року планується отримати повну акредитацію від Є-ААА для магістерської програми.

З весни 2011 року у житі Романа Павловича наступив новий етап, оскільки він покинув пост ректора ЛБС та перейшов на посаду керівника ресурсно-дослідницького центру Є-ААА, але стосунків з ЛБС він не порвав залишаючись деканом магістратури та викладачем у Львівської Семінарії ХВЄ.

 

Нещодавно ЛБС відсвяткувала 12 річницю і на сьогоднішній день, ця семінарії є однією з найбільших не тільки в Україні, але і у Східній Європі. З цих 12 років діяльності семінарії Ви були її керівником упродовж останніх 8 років, для нас цікава історія Вашого успіху та праці у стінах ЛБС.

1. Розкажіть про те, чим Ви займалися до того, як почали працювати в ЛБС (церква, навчання, робота)? 

Кожного християнина Бог готує до тієї праці, до якої він буде покликаний. Відповідним чином Бог працював і в моєму житті. До початку роботи в Семінарії в 1999 р. я здобув вищу освіту за фахом «історія» у ЛНУ імені І. Франка, біблійну освіту у ЛЗБІ (Львівський заочний біблійний інститут), а також завершував навчання на аспірантурі філософського факультету ЛНУ за спеціальністю «релігієзнавство». У 2000 р. я захистив кандидатську дисертацію по історії протестантизму в Україні і почав викладати гуманітарні дисципліни у одному з львівських вузів. Паралельно з цим, ще з поч.. 1990-х років я був активно залучений в служінні як проповідник і керівник молоді у Першій Львівській церкві ХВЄ.

 

2. Чи думали Ви про те, що Бог покличе Вас працювати у духовний ВНЗ?

Так, певні мрії були, адже завжди хотілося поєднувати роботу зі служінням. Було відчуття, що Бог готує не лише до наукової роботи, а й до служіння у тій галузі церковного життя, в якій я зможу бути найбільш корисним та ефективним.

 

3. Ви також навчалися у ЛЗБІ. Чому маючи світську освіту Ви вирішили отримати ще й духовну?

Власне навчання в ЛЗБІ і ЛНУ було майже паралельним. Коли у 1991 р. я поступив в університет, то духовних навчальних закладів було ще дуже мало та й інформації я про них не мав. Як тільки я долучився до служіння, то одразу відчув потребу у отриманні і біблійної освіти, тому в 1993 р. поступив в ЛЗБІ. До речі, завершив навчання в обох вузах я одночасно у 1996 р.

 

4. З чого почалася ваша праця у ЛБС, і як Ви стали ректором?

Я почав працювати в ЛБС як викладач історії церкви у вересні 1999 р. З початку 2000 р. мені було доручено створення заочного відділення ЛБС, яке я очолював впродовж року. Після повернення в Канаду першого академічного декана ЛБС Еда Робінсона, в 2001 р. я був призначений академічним деканом і працював на цій посаді три роки. У цей час ми розпочали акредитацію наших бакалаврських програм і відкрили перший філіал у Кам’янці-Подільському. У 2003 р. я був призначений в.о. ректора ЛБС, а в травні 2004 р. став повноправним ректором Семінарії, залишаючись на цій посаді до травня 2011 р.

 

5. Розкажіть про свої наукові інтереси  та здобутки (дисертація, статті …)

Моя дисертація була присвячена історії Української євангельсько-реформованої церкви на Західній Україні. Маю по цій тематиці 10 наукових публікацій. Останні роки дедалі більше цікавлюся сучасним протестантським богослов’ям та його світоглядним контекстом – ситуацією постмодерну. Цій тематиці присвячений мій блог «Християнство епохи постмодерну» (www.soloviy.org.ua).

 

6. Ваше хобі?

Думаю, що моїм основним хобі з раннього дитинства були і є книги. Мені дорогий вислів Григорій Сковороди: «Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!»

 

7. Що б Ви назвали найбільшим своїм досягненням, працюючи  на посаді ректора ЛБС?

Мабуть, якщо спробувати відповісти кількома словами, то це збереження і розвиток Семінарії як одного з провідних євангельських навчальних закладів на території Східної Європи. Період моєї праці на посаді ректора був доволі непростим, доводилося зустрічати різні виклики і шукати виходи зі складних ситуацій. Однак поволі, разом з командою працівників Семінарії, нам вдалося перетворити ЛБС у потужний і стабільний навчальний заклад.

 

8. Які основні здобутки Семінарії за останні 8 років?

Останні вісім років були для нас періодом постійного розвитку і вдосконалення. До основних досягнень я б відніс акредитацію бакалаврських програм, створення біля 10 філіалів ЛБС у різних країнах світу, започаткування співпраці зі світськими національними закладами, створення магістратури і початок акредитації магістерських програм. Найбільшим же нашим успіхом вважаю підготовка до служіння сотень працівників для євангельських церков як в Україні, та за її межами.

 

9. Якщо би Вам надали можливість прожити минулі 8 років ще раз, що б Ви зробили інакше?

Цікаве запитання. Кажуть, що історія не знає умовного способу дії. Мабуть менше б звертав уваги на критику і менше б переймався оцінкою моєї праці іншими людьми. Іноді ми потрапляємо в полон чужих думок і оцінок, боремося за те, щоб справити враження. Однак поступово приходить розуміння, що треба сумлінно виконувати покладені Богом обов’язки і шукати схвалення тільки в Нього. Що стосується роботи Семінарії, то, на мою думку, попри певні недоліки, ми рухалися в правильному напрямі.

 

10. Ваші три поради теперішньому керівнику Семінарії?

По-перше, постійно розвиватися і вдосконалюватися; по-друге, не боятися робити ризиковані кроки, експериментувати, впроваджувати інновації; і, по-третє, бути наставником і моральним прикладом для працівників і студентів Семінарії.

 

11. Чим Ви займаєтеся сьогодні, і які ваші плани на майбутнє?

З липня 2011 р. я очолив Ресурсно-дослідницький центр Євро-Азіатської Акредитаційної Асоціації (www.research.e-aaa.info). Зараз я координую біля десяти різноманітних дослідницьких проектів. Крім цього продовжую працювати в Семінарії як декан магістратури, готуючи до акредитації програму «Магістр богослов’я». З вересня цього року я розпочав навчання у Євангельському Теологічному Факультеті (Лювен, Бельгія) для отримання ступеня доктор богослов’я за спеціальністю «систематичне богослов’я». Також з травня 2011 р. я повернувся до радіослужіння як автор і ведучий християнської радіопередачі «Життя з Богом» (www.lwg.org.ua). У найближчому майбутньому завершення праці над книгою «Євангельське християнство перед викликом постмодернізму». Серед інших проектів, до яких я дотичний, хотів би відзначити мою участь в роботі редколегії Біблійного коментаря «Слов’янська перспектива».

 

12. Ваші побажання для працівників та студентів ЛБС?

Бажаю усім працівникам залишатися вірними своєму покликанню, а також усвідомлювати, що праця в Семінарії – це, перш за все, служіння. Нам треба пам’ятати, що особистий приклад залишає більший слід у житті студентів, ніж слова, котрі ми їм говоримо. Студентів хочу закликати скористатися усіма можливостями, які надає їм Семінарія для духовного розвитку і навчання. Зусилля, затрачені під час навчання, обернуться успіхом у служінні після закінчення Семінарії.